Мистецька резиденція BIRUCHIY 019 14-й сезон EXODUS

Світ, ймовірно, врятувати вже не вдасться,

але окрему людину - завжди можна.

Йосип Бродський

Нобелівська лекція, 1987р.

«Дуже цікавий експеримент – працювати цілий рік над однією темою: в Чорногорії та Україні, з митцями різних поколінь, ментальності, національностей та й шкіл – коментує президент «Спілки Дослідників Сучасного Мистецтва» Геннадій Козуб – і, ймовірно нам вдалося зробити цей проект завдяки об’єднуючій темі Exodus. 14 днів на віддаленій території, такі різні, давно знайомі та ті, що зустрілися вперше, метри й молоді, змогли завдяки культурному діалогу створити чудові мистецькі праці: концептуальні, глибокі, насичені яскравим кольором та змістом – іноді іронічним, а іноді провокативним, філософським, та, найголовніше, змушуючим думати».

21 вересня в галереї, збудованій організаторами резиденції в 2016р. за проектом знаного харківського архітектора Олега Дроздова, відбулось відкриття виставки «Exodus. Biruchiy 019. Montenegro» за участю робіт 25 митців.

Класик білоруського абстракціонізмуСергій Кірющенко (Siarhei Kirushchanka), що вперше взяв участь в українській резиденції, живописним диптихом «Кут Зору» продовжує властиву для свого творчого методу гру геометрії та перспективи. “Для митця важливо відійти від тиску соціуму, - розмірковує майстер, - Звідси постійний пошук стратегії не ісходу, не виходу, але відходу, втечі, пошуку іншого погляду, іншої точки зору”.

Білоруський митець-концептуаліст Олексій Луньов (Aliaksei Luniou) створив масштабну графічну роботу «Écorché. Вещь! (Мультипль)». “Слово “річ” – як логотип певного об’єкту, що ухиляється від будь-якого визначення” (за Класом Олденбургом). Те, що натякає на існування затишної матеріальності. Терапія, що дає надію та гасить занепокоєння”, - говорить митець.

Скульптор Хав’єр Ескала (Xavier Escala) з Іспанії зробив дерев’яну скульптуру «Microcosmos». Людина щиро та глибоко релігійна, він бачить проблеми людства в занепаді розуміння души та нагадує, що ми, наше тіло є божественною посудиною, знищити котру можемо лише ми. Знайти у власному розумі світло та космос – індивідуальний вихід для кожної людини сьогодення.

Ніна Мурашкіна(Барселона-Київ) створила дві роботи «Все - мені кінець!» та «Прощавай моє насильство!», в котрих іронічно зображає реальність закінчення патріархату, як світового устрою, карикатурність, вичерпаність його практик, ресурсів та стратегій як для чоловіків, так і для жіноцтва.

Концептуальні роботи Андрія Блудова (Київ, Україна)змальовують віртуальні світи та портали, що створюють ілюзію іншого, більш гармонійного та впорядкованого життя у цифровій реальності, залишаючись лише пасткою для свідомості “офісного планктону”.

3D та цифрові медіа використовує для свого мистецтва Юлія Беляєва (Київ, Україна). Її “Людський Прапор” символізує гуманізм, як звернення людини до себе, розуміння себе, як частки єдиного біологічного виду, що потребує поваги до кожного його представника. Людина вартісніша за будь-яку ідею чи ціль.

Юсуф Хадзіфейзович (Jusuf Hadžifejzović), світова зірка з Боснії і Герцеговини, за програмою резиденції показав 2 перформанси – за день до та безпосередньо під час відкриття виставки. Так, зібрані в «Бірюк-Барі» гості та учасники резиденції побачили «BIRUCHIY. Demonstration» – нову варіацію перфомансу «FearofDrinkingWater» (“Страх перед питною водою”), який митець вперше продемонстрував перед шеститисячною аудиторією відкриття Цетинської Бієнале 1994 року. Перформанс «Магазин Пустоти», який художник робить протягом останніх 20-ти років в різних країнах світу – концептуальна знахідка Хадзіфейзовича, іронія над добою маркетингу, коли ринок підкидає людині товар, на який насправді немає попиту, провокуючи цей попит через різні маніпуляції. За ціну, еквівалентну 10 євро, він продає пусту тару від продуктів, які вживав на резиденції – сигаретних пачок, пакетів від продуктів, пустих пляшок – як судин із пустотою. Кожен артефакт супроводжується сертифікатом художника.

Юрій Шабельніков(Москва, Росія) в графічній роботі «Темна сторона російської поезії (Сергій Єсенін)» іронізує над людоїдськими, антилюдськими підвалинами російської імперської культури, де ідея й держава завжди цінніші за людину, принижену та мізерну, природа сприймається як невичерпний ресурс, а митці та мистецтво годують Левіафана владного устрою своїми життєвими силами, не маючи можливості вгамувати власний голод.

Олекса Манн (Ужгород, Україна) в роботах «Фрагмент 1-2» продовжує свій “Чорний період” та ставить проблему фрагментарного сприйняття людиною світу та його криз і проблем. Не вміючи побачити те, що їх об’єднує, ми чіпляємося за окремі питання, не маючи чіткого діагнозу намагаємося боротися з наслідками хвороби. Митець пропонує, зафіксувавши фрагмент, розширювати бачення до більш загальної картини. Через пейзаж, як символ оточуючого всесвіту.

У своїх “Прометеях” Юрій Коваль (Львів, Україна) зображує запит суспільства на провідника, Прометея, що освітить шлях іншим. Демонструє реальність, в которій кожен свідомий громадянин має можливість, відмовляючись від патерналістичного комплексу, світити собі та іншим, солідаризуючись для вирішення нагальних проблем, як це продемонструвала Революція Гідності.

У живописі Володимира Гуліча (Запоріжжя, Україна), що складає цикл “Земля”, планета наче кричить до людей та на них за свій біль. Не звертаючи увагу на знищення екології навколо, сподіваючись, що хтось має вирішувати ці питання десь “нагорі”, людина приходить до тями, коли вже запізно. Коли відчуває отруєння на власному організмі. Або в катастрофах землетрусів, цунамі, зникнення питної води.

Віктор Покиданець (Миколаїв, Україна) звертає увагу на те, що кожний Ісход, кожний шлях, кожна глобальна соціальна зміна потребує вирішення питання забезпечення їжою, її запасів та розподілу. Він грає у стилізацію з вінтажними тарілками радянського “общепиту” та змальовує подорожі тварин, з м'яса яких складається громадське харчування. Натякаючи, що за певних обставин той, хто обирає масовий ісход, рух, без власної рефлексії, може опинитися чиїмось обідом. В економічному сенсі, наприклад.

В експозиції також прийняли участь роботи учасників резиденції в Чорногорії Влади Ралко (Київ) «Гасла», що уявляють собою компіляцію глибокого осмислення теми чорногорської та української резиденцій, Володимира Буднікова (Київ), що представив живопис та графіку з серій «Вихід» і «Геометрія» та інсталяції з пап’є-маше та силікону Влатки Вуйошевич (Vlatka Vujošević, Подгориця, Чорногорія) «Lullaby».

Окрім вже зазначених робіт, гості заходу побачили іронічну картину Максима Мамсикова (Київ, Україна) “Космічні пірати” та об’єкт, що поєднав старі двері з морським пейзажем, абстрактну графіку Артема Волокітіна та Тетяни Маліновської (Харків, Україна) «Ділення», піксельний об’єкт з лицювальної плитки радянських часів Насті Лойко (Запоріжжя, Україна) «Заданий Напрямок», різнофактурну роботу з використанням різних живописних та графічних технік Ельміри Шемседінової (Київ, Україна), графічні емблеми епохи “нового часу”, що непомітно перетворилися на живе минуле Андрія Стегури (Ужгород, Україна) та полотно Юрія Пікуля (Київ, Україна), присвячене багатоманітності образів банального та буденного, що поглинає наш час та увагу, засмоктує в трясовиння сомнамбулічного, пустого життя.

“Головним висновком нашого мистецького дослідження, що на перший погляд виглядає доволі песимістичним у баченні можливостей для людства прорватися з глобальної системної кризи, стає розуміння, що Exodus – персональний виклик для кожного. Виклик спроможності змінити ставлення до світу та соціуму та своєї ролі, відповідальності у них. Творча мова різних митців-учасників проекту, те, на чому й в який спосіб вони концентрують увагу, дає також цікавий зріз мистецьких течій, способів творити мистецтво, що домінують в тій або іншій країні, та інформацію для цікавих антропологічних, соціологічних, політичних співставлень та міркувань”, - говорить куратор проекту «Ісход. Бірючий 019. Чорногорія (Exodus. Biruchiy 019. Montenegro)» Костянтин Дорошенко.

Під час резиденції на Бірючому також відбулась програма лекцій, дискусій та мистецьких презентацій, що транслювалися онлайн, зібравши біль ніж 20 000 переглядів та залишаються у відкритому доступі.

2 жовтня в Музеї Історії міста Києва відкриється виставка проекту «Ісход. Бірючий 019. Чорногорія (Exodus. Biruchiy 019. Montenegro)» за участю робіт митців, що брали участь у цьогорічних художніх резиденціях EXODUS / BIRUCHIY.

В Україні проект реалізується за підтримки грантової програми «Н.О.Р.Д.» (Навчання Обміни Резиденції Дебюти) Українського культурного фонду. В Чорногорії проект реалізувався за підтримки соціального клубу Exodus.

ПРО BIRUCHIY

Міжнародний симпозіум сучасного мистецтва BIRUCHIY – це наймасштабніша художня резиденція України, заснована в 2006р., є відкритою платформою для взаємодії між представниками арт-спільноти та місцевим населенням в умовах унікального природного ландшафту, поєднуючи функції художньої лабораторії, платформи для дискусій та майданчику для колективної творчості; активно займається децентралізацією в українському культурному просторі, налагодженням міжнародних комунікацій, популяризацією українського мистецтва в регіонах та за кордоном. За 14 років існування в резиденції взяли участь понад 200 авторів і 12 арт-груп з 14 країн світу: Італії, Франції, Німеччини, Австрії, Чехії, Нідерландів, Швейцарії, Польщі, Іспанії, Росії, Великобританії, США, та ін.

ПРО УКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ ФОНД

Український культурний фонд –державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України.