Підривання медіуму, поезія в русі та інші деталі проєкту «Харків у Брно, Брно у Харкові»

Основних напрямів партнерської програми є 5: культура, медіа, гастрономія, практичний обмін досвідом та комерційні зв'язки.

Луціє Ржегоржикова, екс-директорка Чеського центру в Україні, координаторка проєкту, розповідає, що культурній програмі одними з найцікавіших проєктів стали виставка «Підриваючи медіум: Харківська школа фотографії» та проєкт «Поезія в русі». Також вона анонсує, що навесні наступного року відомий чеський поет i стріт-артист TIMO вирушить до Харкова на дослідницьку резиденцію, щоб створити твір, який залишить чеський слід у Харкові. Також очікується виставка фотографій архітектурних об'єктів 80-х років, яка продемонструє паралелі й відмінності між розвитком архітектурних середовищ у Брно та Харкові.

Підриваючи медіум

Фотографічна виставка відбулася в вересні-жовтні на Моравському наместі, на одній з центральних площ міста, і була реалізована муніципалітетом Брно спільно з партнерами. Куратори виставки, Олександра Осадча й Сергій Лебединський, представляють MOKSOP, Музей Харківської школи фотографії. Організація виставки стала наслідком програми Українського інституту #UkraineEverywhere, яка презентує світовій спільноті найкращі здобутки українського візуального мистецтва. Частина програми — проєкт «Харківська школа фотографії: від радянської цензури до нової естетики».

Менеджерка проєкту, Іванна Скиба-Якубова, зазначає: «Складно уявити виставку Харківської Школи фотографії просто неба, за підтримки муніципалітету, в її рідному місті, Харкові. Її відверта, місцями брутальна, негламуризована чесна візуальна мова йде різко в розріз тому візуальному канону, який у Харкові є офіційно схваленим і насаджуваним. Те, що з'являється в нашому міському просторі “під проводом” мерії, є, якщо й не позбавленим смаку, то, посутньо, таким, що не стимулює критичних роздумів, складних рефлексій. А в Брно такі речі як роботи харківських фотографів, уже не шокують, бо там роками випрацювана традиція взаємодії зі складним сучасним мистецтвом».

Анастасія Євсєєва, керівниця напряму «Візуальне мистецтво» Українського інституту, нагадує: «Ми створили програму #UkraineEverywhere, щоб говорити про знакові явища та постаті українського мистецтва, які промовляють до всього світу. І нам дуже приємно, що першою фізичною презентацією цього проєкту стане виставка Харківської школи фотографії в Брно, місті-побратимі Харкова. Обидва міста мають потужні традиції у візуальному мистецтві, архітектурі, дизайні, а презентація цього проєкту дозволить налагодити глибшу співпрацю між ними».

Назва виставки, Blowing the Medium, відсилає до так званої «теорії удару», the blow theory, сформульованої авторами першого покоління Харківської школи — групи «Время», в яку входили Борис Михайлов, Анатолій Макієнко, Олег Мальований, Євгеній Павлов, Юрій Рупін, Олександр Ситниченко, Олександр Супрун (всі були представлені на виставці). Вони стверджували, що фотографія має ніби «вдарити глядача в обличчя», провокуючи миттєву реакцію на роботу: чи то огиду, чи захоплення. Виставку складали роботи представників усіх трьох поколінь авторів Харківської школи: перше — Герман Дрюков, Віктор Кочетов, група «Время», які починали на початку 1970-х, ще в часи радянської цензури; друге, чиє становлення відбувалося в наприкінці радянської епохи: Роман Пятковка, Сергій Солонський, Сергій Братков, Міша Педан, Ігор Манко, Геннадій Маслов, Борис Редько, Володимир Старко, Сергій Кочетов. І третє, наймолодше покоління, яке продовжувало та трансформувало традицію в 2010-х, вже в незалежній Україні: Владислав Краснощок, Сергій Лебединський.

Поезія в русі

Нині по Брно їздять 15 трамваїв, в яких можна познайомитися з творчістю харківських поетів. Тут є один із перших відомих нам харківських поетів Іван Орновський, поети-філософи 18 сторіччя, Григорій Сковорода і Семен Климовський, романтики Михайло Петренко й Яків Щоголів, модерністка Христина Алчевська; один з найпопулярніших ліриків початку ХХ століття Олександр Олесь; автори українського Відродження 20-х — Володимир Свідзінський, Михайль Семенко, Павло Тичина, Наталя Забіла, Майк Йогансен, Василь Мисик. Лірики 70-х — Олександра Ковальова, Анатолій Перерва, Володимир Бойко. Врешті, сучасники: Сергій Жадан, Артем Полежака, Олег Коцарев. Повний список авторів, їхні тексти й інформацію про них та поетичний трамвайний маршрут по Брно можна знайти на сайті проєкту за посиланням.

У харківському ж метрополітені в той же час з'явилися тексти брненських поетів — класиків Яна Скацела або Віоли Фішерової, сучасників — ТІМО та Ї. Г. Крховського.

«У короткій антології поезії Харкова для наших друзів у Брно ми хотіли би розповісти про поетів, які в різні епохи і в різних стилях писали про те, що їх хвилювало, — зазначає Ольга Різниченко, співробітниця Харківського ЛітМузею, партнера проєкту. — Можливо, якісь із поезій відомі чеському читачеві, як написана у першій половині XVIII століття пісня «Їхав козак за Дунай», популярна в Європі. У двадцяті, коли Харків був столицею УРСР, до міста з'їхалося багато талановитих митців і поетів. Романтиків, символістів, футуристів. Доля їхня склалася по-різному. Багатьох «совєтська» влада розстріляла. У 60-70-х роках ХХ століття переважала герметична лірика, із дистанцією від ідеологічного контексту. У 90-х з'явилося покоління поетів, що змінило тематичний і лексично-стильовий розвиток поезії в бік бурлескного переосмислення совєтського минулого».

Серед інших активностей програми партнерства — спільні українсько-чеські програми на чеському телебаченні та радіо, статті в періодичних виданнях Брно; гостьова поява харківських кухарів у провідних ресторанах Брно та презентації харківської кухні; презентація компанії громадського транспорту «Брно» в Харкові, обмін досвідом у сфері технологій, кадрових ресурсів, oбмін між учнями та викладачами з міст-партнерів (особливо художніх шкіл), початок співпраці між початковими школами (відвідування та обмін досвідом); торгова місія RHK

Основними партнерами цього проекту з боку Брно є мерія Брно – Департамент зовнішніх зв'язків, чеське телебачення – Студія Брно, компанія громадського транспорту Брно, Чеське радіо – Брно, Моравська галерея, Чеський центр Києва, Регіональна торгова палата Брно та ТІЦ Брно.