Віктор Гонтарів - Колодязь Душі

Відкриття виставки 6 березня о 18:00 в галереї VOVATANYA.

Зібрання академіка Віктора Валентиновича Єрьоменка та його дружини (а тепер вже і сина) займає одне з провідних місць серед приватних колекцій України і Слобожанщини. Воно налічує понад 300 робіт видатних майстрів Харкова, України; на початку формування збірки Віктором Валентиновичем були придбані роботи напрочуд дивовижних російських мистців Вейсберга та Калініна, і все ж-таки ядром і ознакою колекції стали твори слобожанських художників.

Добірка вражає своєю цілісністю і повнотою охоплення творчості тих, хто складав і складає красу найактуальнішого харківського образотворчого мистецтва, творчо орієнтованого на пластичний експеримент з формою і мовою живопису.

Імена П. Тайбера, Є. Джолос-Соловйова, В. Куликова, П. Макова, С. Алимова, В. Норазяна, М. Попова, В. Погорєлова, О. Жолудя, Ю. Шеїна та ін. складають окрасу зібрання і формують її окремий статус як переважно харківської і слобожанської. Втім, колекція давно вже вийшла за межі родинного зібрання і за чітко окреслені межі регіонального спрямування.

За художньою значущістю, якістю підбору представлених творів, орієнтованих на новомодерні і після авангардні творчі пошуки, колекція давно вже стала знаком вишуканого художнього смаку, відповідності меті зібрання, згідно з якою кожна робота, що потрапляла в колекції, відбивала не лише високохудожню вправність майстра, а й певний рівень розвитку слобожанської образотворчості.

Тому не дивно, що в колекції знаного науковця представлені твори художника, В. Гонтаріва, ім’я якого сьогодні уособлює національний за формою і рівнем виконання робіт характер сучасної пластичної мови. Прикметою присутності Гонтарівської ідеостилістики в зібранні Єрьоменка є те, що зібрання відбиває майже усі основні віхи і виміри Гонтарівої творчості – від робіт кінця 1970-х – початку 1980-х до робіт 2005-го, 2008-го рр., від зосереджуванно-медитативних пейзажів, тематичних і жанрових композицій, історичних елегій і сцен до портрета, є навіть вільна парафраза за К. Лореном; від живопису до графічної творчості (представлена переважно офортом 1980-х, доречі, – зовсім не досліджувана тема в сучасному мистецтвознавстві). В.М. Гонтарів в колекції представлений у розвитку, в швидкоплинному експресивному русі переосмислення формотворчих, тематичних та пластичних засад сучасного живопису, з неприхованою саме Гонтаріву характерницькою модальністю творчості і з усією закоханістю в рідну землю, в справу власної творчодії. «Я художник – і повинен займатися своєю справою: повинен писати, малювати», – казав слобідський мистець, – таким він і представлений в зібранні В. Єрьоменка: у постійному зростанні творчої майстерності, у заглиблення у таїну живопису і у вірності тим орієнтирам, які обрав на своєму мистецькому шляху: від необойчукізму до найсучасніших пошуків з кольором, композицією, просторово-пластичними відносинами.

Експозиція творів В.М. Гонтаріва з зібрання В.В. Єрьоменка, представлена в стінах галереї, – ще одна данина пам’яті художнику і можливість вкотре продемонструвати, за висловом мистецтвознавця Л. Пономарьової, «неповторну долю творця-художника, епоху і кропітку роботу колекціонера», який зберіг для нас наше культурне і національне надбання, яким, беззаперечно, є творчість славетного Віктора Миколаєвича Гонтаріва.

Олег Коваль, мистецтвознавець