UA
EN
RU
Музика та їжа, концерт
Концерт за участю солістів, хору та симфонічного оркестру театру
В програмі:
1 відділення
Ріхард Вагнер. Прелюдія з опери «Парцефаль»
Джоаккіно Россіні. Увертюра з опери «Попелюшка»
Вольфганг Амадей Моцарт. Увертюра з опери «Дон Жуан»
Вінченцо Белліні. Увертюра з опери «Норма»
Петро Чайковський. Сюїта з балету «Лускунчик». Руський, арабський, китайський танець
2 відділення
Вольфганг Амадей Моцарт. Фінальна сцена з опери «Дон Жуан»
Джакомо Пуччіні. Сцена з опери «Тоска»
Джузеппе Верді. Застільна пісня з опери «Травіата»
Джузеппе Верді. Сцена сп'яніння Касіо з опери «Отелло»
Диригент: Ауреліо Канонічі (Італія)
Вираз “музика та їжа” може бути пов'язаний із симфонічною музикою та, насамперед, з музикою ліричною. У мелодрамі ми споглядаємо сцени святкування, вечері, проголошення тостів, цитати про їжу, а також, у більш духовному значенні, посилання на поживу для мозку або безумовно поживу небесну. Перший композитор, що спадає на думку, говорячи про їжу - це Россіні. Він любив попоїсти, любив готувати, створювати рецепти, був гурманом, та й Моцарт любив попоїсти, випити, страшенно любив шоколад.
Деякі ліричні твори представляють собою справжнісінькі нагоди для застілля. Наприклад, у творі «Дон Жуан» Моцарта, головний герой переходить від святкування до святкування, а в кінці опери готується розкішно повечеряти в очікування Командора (в лібрето ясно йдеться про «смачну страву» та «гігантські шматки», «вино Марцеміно», «шматок фазана», тощо). І в творі «Попелюшка» Россіні бачимо дуже важливу сцену, де численні гості знаходяться на святковому балі, що передує великій вечері у Принца Раміро. У творі Пучіні «Тоска» Скарпіа другу дію перериває насолода смачною вечерею. Під час цієї важливої та кульмінаційної сцени Флорія Тоска виконує святкову арію «Жити мистецтвом». Як згадувалося раніше, Моцарт у своєму творі «Всі так роблять», розповідає про покоївку Деспіну, що звеличує смакоту шоколаду. У першій дії твору «Фалстафф» Верді, головний герой споживає розкішну смакоту в Остерії Джіарреттіера, та перераховує всі щойно скуштовані делікатеси.
Існують також більш езотеричні приклади, менш веселі, але пов’язані з їжею, напоями, частуванням. В тому ж творі «Дон Жуан» у передостанній дії опери Статуя Командора відмовляється від запрошення на банкет, відповідаючи, що «не слід споживати смертну поживу, а слід споживати поживу небесну». Музика Вагнера також надає нам подібні приклади. У творі «Трістан та Ізольда» двох головних героїв поглинає неймовірне тяжіння один до одного після частування магічного фільтру (фільтру кохання) з одного келеха, що стане з того моменту основоположним елементом всієї опери. У творі «Парцифаль» ми спостерігаємо ще сильніший зв'язок. У чудовій Прелюдії першої дії ми бачимо справжній Лейтмотив вечері, банкет кохання, що відзначатьюся в опері на честь Тайної вечері. За словами самого Вагнера цей початок представляє саме переклад на мову музики слів Христа: «візьміть моє тіло, візьміть мою кров».
У деяких випадках голосовий твір, навіть якщо він не оперний, оспівує або описує смакоту їжі чи напою. Це випадок «Кантати кави». Або ж це випадок відомого рецепту, що бере свою назву від оперного шедевру, мова йде про сицилійську страву «Паста алла Норма», назва якої вшановує та відзначає безсмертну оперу Белліні, композитора з Катанії. На кінець, можемо згадати улюблений урочистий зв'язок між Балетом та заклинанням їжі. Про це розповідається в творі «Лускунчик» Чайковського, що ставиться напередодні Різдва, та в якому деякі твори пов’язані з напоями та солодощами: іспанський танок (Шоколад), арабський танок (Кава), китайський танок (Чай), та Танок трубочок з кремом.
Ауреліо Канонічі: Диригент, композитор, популяризатор музики, педагог. Художній керівник Фестивалю Равелло, диригував на концертах в Італії, Ватикані, Іспанії, Німеччині, Австрії, Польщі, Угорщині, Україні, Південній Кореї, Туреччині, Румунії, Болгарії, Молдові. Написав музичний супровід до фільмів, рекламних роликів та документальних фільмів на каналах РТІ1 та РТІ2 на додаток до музики для театру та балету виробництва РТІ Трейд. Є автором книги про Вагнера та про Россіні. Регулярно проводить конференції на предмет роз’яснення класичної музики. Є доцентом оркестрового виконання при Консерваторії міста Аквіла.
