Молодіжний кіноальманаx-лабораторія «Поза Євро»

З 14 по 20 червня у кінотеатрі «Боммер»

Сеанс:21-00 Вартість квитка: 50,00 грн.

Українсько - Польський молодіжний кіноальманаx-лабораторія «Поза Євро» - результат багаторічної співпраці Української майстерні документального кіно з Міжнародною Академією Dragon Forum (Польща). З багатьох режисерських версій, з багатьох історій складеться загальна мозаїка сучасної України. Як знаковий, тимчасової привід для творчого спостереження і образного осмислення пропонується Футбольний чемпіонат «Євро 2012».

Програма показу: 

-1- Після дощу (12 хв).

На час проведення Євро-2012 Хрещатик перетворено на головну фан-зону країни. Готуються до напливу відвідувачів і мешканці наметового містечка, що вже понад 300 днів займає певну частину Крещатику. Отже і в дощ і вітер, в мороз і в літню спеку стоять намети посеред самісінького центру міста, і сидять у них люди. Старі й молоді сидять за ідею, в якій намагаються переконати усіх перехожих. Та наш фільм не про політику, а про місто в місті, бо люди залишаються людьми у будь-якій ситуації

-2- Відкритий урок (14 хв)

Країна чекала і боялася Євро-2012. Готувалася як могла і як розуміла.
Але чи стане уроком для України те, що відбувалося в літні дні 2012 року?-3- Прадід (8 хв)

Фільм-роздум автора про свого прадіда та його долю, яка перегукується з історією НСК «Олімпійський» періоду 40-х років ХХ століття.

-4- Фанзона (11 хв)

Це історія про те, як в звичне, трохи сонне життя мешканця Харківського зоопарку - тхора Фреда увірвався чемпіонат Євро 2012. Щодня Фреда привозили у фанзону і ставили перед ним дві миски зі смачною їжею. Але, як тількі він намагався щось скоштувати… його тут же підіймали у повітря, а усі навкруги голосно кричали… ФРЕД!
Фільм про суперзірку Харківської фанзоны – Фреда тхора – віщуна результатів футбольних матчів.

-5- Зося та запара (15 хв)

Героїня фільму Ірина – в минулому професійна футболістка, відома як Зося, тепер миє машини. На фінал Євро-2012 вона збирається вирватися з Запоріжжя. Там Зося хоче зустрітися з давньою футбольною подругою Запарою, аби разом повболівати та згадати молодість. Очікуючи Запару, вона опиняється у вирі фанатів зі всього світу…

-6- Очевидець (8 хв) 

Історія стадіону в період, коли він був ринком, розказана людиною, яка була безпосереднім учасником тих подій. Його зворушливий і допитливий погляд на минулий, пережитий ним час – на 90-ті роки.

-7- З даху (11 хв)

«З даху», з вітру, з польоту голубів, попід важкими дротами й іржавими телеантеннами.
Ця короткомтражка – 10 хвилинна замальовка – з даху київської висотки.
Киянин Павло Зуб′юк дивиться на своє місто звідси. Тут він читає друзям вірші і п′є вечірню каву. «З даху» видно Олімпійський стадіон, фанатів «Євро», патрульні гелікоптери, міліцію і дворових котів. Звідси видно інакший Київ. Звідси і саме «Євро» чуєтьсяф і бачиться інакше.

-8- Крок до свята (14 хв)

В самому центрі Києва, в самому старому театрі Києва, театрі оперети, працює останній, сорок третій сезон, костюмерша - Діна Степанівна. Вона багато бачила на своєму віку, ще більше бачив театр. А позаду театру спокійно стояв стадіон. Та ось настав час, і стадіон прокинувся. В країну прийшло велике свято – свято футболу. Що робити театру, Діні Степановні, аби вижити в буремному спортивному житті сьогодення... Залишається одне – почати грати в футбол!

-9- По колу (12 хв)

Валерій – вуличний музикант, який приїхав до Києва під час Євро-2012. Він вирішив грати у міській електричці, яку запустили до чемпіонату. Це білосніжний поїзд, який прикрашений логотипами та символікою наймасштабнішого спортивного свята. Але люди, які їздять у електричці, заклопотані проблемами, від яких деякі просто божеволюють у нас на очах. Музикант стає для них можливістю відволіктись від буденності, відчути себе більше щасливими або ще більш роздратуватись.

-10- Металобрухт (12 хв)

Там, де закінчується географія і здоровий глузд, є місце для нього. Це історія про людину, в якої є все. Це зовсім не те, що звикли уявляти собі продукти сучасної системи цінностей. Їснуючи на межі мороку алкоголізму і просвітлення, Фенік таки знайшов свою нішу. Хвилює лиш те, що скоро закінчиться металобрухт.