«Тиждень української філософії» в Харкові

Запрошуємо вас прийняти участь:
 
I. 20 Листопада (четвер) о 19:00
“Універсалії філософії Григорія Сковороди і виклики ХХІ сторіччя"
 
лекцію читає Олена Рибка, заступник директора з наукової роботи Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди
 
“Що є філософія? Відповідь: перебувати на самоті із собою, із собою вміти вести розмову”, — говорить Григорій Сковорода у листі до свого друга Михайла Ковалинського. Чи є українська філософія без Григорія Сковороди? Вочевидь, ні. Саме він повсякчас акцентував свою увагу на речах, що визначають світогляд української людини: кордоцентризм, себепізнання, свобода як найвище благо і відповідальність. Його наука про щастя й сродну працю, ідея нерівної рівності суголосна нашій добі. 
У розмові про філософію українського першорозума заступник директора Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди окреслить характерні риси та універсалії філософії мислителя.
 
На завершення лекції учасники зможуть взяти участь в освітній програмі «Філософське торбознавство імені Григорія Сковороди» (Харківський літературний музей).
 
II. 23 Листопада (неділя) о 15:00
Кіновечір "О. Довженко та його "Звенигора""
(Роль режисера в світовому кінематографі, перегляд фрагментів та обговорення)
 
а також презентація однієї з перлин світової філософії — книги П’єра Адо "Що таке Антична Філософія"
(вперше українською!) 
 
III. 27 Листопада (четвер) о 19:00
"Українська Ідентичність як соціальний конструкт"
 
лекцію читає Надія Степанівна Корабльова, доктор філософських наук, професор.
 
Важливість національної ідентичності у різних культурах усвідомлюється по-різному і сьогодні ми маємо ситуацію збереження практичної цінності національної ідентичності.
 
Специфіка української ідентичності у тому, що вона завжди була стимульована елітою, про що свідчить культурна, освітня історія. На протязі століть встановлювались різні пріоритети серед елементів національної ідентичності, значимість цих елементів з плином часу також змінювалась. Так, вона ототожнювалась з європейською у ХІУ – першій половині ХУІІ ст., з російською – у часи творення російського Просвітницького проекту. При цьому суттєве значення мав не географічний, а культурний, соціальний простір. За часів, коли нації є «уявними спільнотами» (Б. Андерсон) ідентичності перетворюються на уявні сутності, людина відносно вільна у визначенні власної ідентичності, тому маємо «плаваючу ідентичність», «множинну ідентичність», «лише екстремальні соціальні ситуації, приміром військові дії, тимчасово усувають усі групові ідентичності крім однієї, самої важливої» (Кармела Лібкінд). Чи потрібні вороги, щоб ідентифікувати себе? Історія знає приклади, коли країни вигравали війни, а солдати перемагали завдяки інтенсивному ототожненню себе з побратимами по зброї, було й навпаки (американські військові у В’єтнамі). Як бачимо, «миру і спокою всередині ієрархії ідентичностей не спостерігається» (С. Гантінгтон), тому і є досить актуальною проблема конструювання ідентичності.

Вхід на всі заходи – Вільний
Контакти:  
сайт:  kharkiv.newacropolis.org.ua
ВК/FB:  /newacropolis.kharkov
e-mail: kharkov.info@newacropolis.org.ua
тел.: (099) 235-55-60; (093) 808-00-55
Місце проведення:  КА "Новий  Акрополь", Римарська вул., 19, оф. 31 (3 під’їзд, 2 поверх)